Усевладність — абстрактний іменник, що означає абсолютну, необмежену владу; стан, коли суб’єкт (особа, інституція) має повну верховну владу над усім і всіма.
усевладність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови