усестановий
[usɛstɑnoʋɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(у християнській термінології) Який стосується всіх установ, що входять до складу Церкви, або скликається з представників усіх її установ; загальноцерковний (найчастіше про Собор).
-
(у ширшому вжитку) Всеохопний, що поширюється на всі установи або організації певної сфери.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. усестановий, р. усестанового, д. усестановому, з. усестанового, о. усестановим, м. усестановім