Значення
-
Властивість бути усемогутнім, абсолютна, необмежена сила, здатність зробити все, що завгодно; всемогутність, всесильність.
-
У християнській теології — одна з ключових властивостей Бога, що означає Його абсолютну владу над усім творінням та здатність здійснити будь-яку дію, що не суперечить Його природі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. усемогутність, р. усемогутності, д. усемогутності, з. усемогутність, о. усемогутністю, м. усемогутності, к. усемогутносте