усемогущий

[usɛmoɦuʃt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. Який має безмежну силу, здатний зробити все; всемогутній, всесильний (переважно як епітет Бога або божественної сили).

  2. У переносному значенні: надзвичайно впливовий, могутній; той, хто має велику владу або силу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. усемогущий, р. усемогущого, д. усемогущому, з. усемогущого, о. усемогущим, м. усемогущім

Більше записів