Власна назва, що вживається як прикметник: те саме, що всемогутній; один з епітетів Бога в християнстві, що означає абсолютну, безмежну силу та владу над усім створеним.
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Власна назва, що вживається як прикметник: те саме, що всемогутній; один з епітетів Бога в християнстві, що означає абсолютну, безмежну силу та владу над усім створеним.