уривчастість

[urɪʋt͡ʃɑstistʲ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “уривчастий“; переривчастий, непослідовний характер чого-небудь, що відбувається з перервами, нецілісно.

  2. У літературознавстві та мистецтві — художня манера, прийом, за якого твір будується з окремих, начебто не пов’язаних між собою сцен, епізодів або думок, що створює певний художній ефект.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уривчастість, р. уривчастості, д. уривчастості, з. уривчастість, о. уривчастістю, м. уривчастості, к. уривчастосте

Більше записів