Властивість за значенням прикметника “уривчастий“; переривчастий, непослідовний характер чого-небудь, що відбувається з перервами, нецілісно.
У літературознавстві та мистецтві — художня манера, прийом, за якого твір будується з окремих, начебто не пов’язаних між собою сцен, епізодів або думок, що створює певний художній ефект.