уритий

[urɪtɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. (Про людину) Який має коротку, міцну статуру; присадкуватий, кремезний.

  2. (Розм.) Який має коротку, тупу морду (про тварин).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уритий, р. уритого, д. уритому, з. уритого, о. уритим, м. уритім

Більше записів