урихтований
[urɪxtoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(про людину) Який має акуратний, охайний вигляд; доглянутий, виряджений, причепуристий.
-
(перен., розм., про предмет, приміщення тощо) Приведений у належний стан; вичищений, виглажений, приготований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. урихтований, р. урихтованого, д. урихтованому, з. урихтованого, о. урихтованим, м. урихтованім