1. (заст.) Той, хто урвив (відірвав, відокремив) щось; відривач.
2. (перен., рідк.) Той, хто захоплює, заволодіває чимось силою або хитрощами; узурпатор.
3. (у спеціальній термінології, рідк.) Пристрій або механізм для відриву, відокремлення чогось.
урвитель
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |