урватися

1. Різким рухом відірватися, відокремитися від чогось цілого, часто зі звуком тріску чи розриву.

2. Раптово припинитися, перерватися (про звук, мову, дію).

3. Розмовне. Знайти вільний час, зуміти виділити час для когось або чогось.

4. Розмовне. Швидко втекти, покинути якесь місце або ситуацію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |