урозправку

[urozprɑʋku] Іменник

Буква:У

Значення

  1. У положенні, коли хтось або щось випрямлений, не зігнутий, без нахилу (зазвичай про людину).

  2. У стані бадьорості, готовності до дії, зібравшись із силами (переносне значення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. урозправка, р. урозправки, д. урозправці, з. урозправку, о. урозправкою, м. урозправці, к. урозправко

Більше записів