1. Властивість того, що є уродливим; потворність, бридкість, непривабливість зовнішнього вигляду.
2. Переносно: моральний, етичний або естетичний недолік, вада; щось огидне, відразливе в поведінці, вчинках або явищах.
уродливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |