уродливець

[urodlɪʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Той, хто має фізичні вади, потворну зовнішність; потвора, каліка.

  2. Переносно: про людину з потворним, аморальним внутрішнім світом; моральний виродок.

  3. У літературі та фольклорі: фантастична істота, чудовисько (наприклад, у казках).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уродливець, р. уродливця, д. уродливцеві, з. уродливця, о. уродливцем, м. уродливцеві, к. уродливцю

Більше записів