урівнювання

1. Дія за значенням дієслова “урівнювати“; надання рівномірності, однаковості, згладжування відмінностей між кимось або чимось.

2. (у математиці, техніці) Процес приведення величин, показників або поверхонь до певного рівня, стандарту або єдиної величини.

3. (у педагогіці) Підхід або процес, спрямований на зменшення розриву в знаннях, уміннях або результатах між різними групами учнів.

4. (у фінансах, економіці) Зведення різних показників, статей доходів або витрат до порівнянного, зіставного вигляду; вирівнювання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |