1. Досягати стану рівноваги, ставати врівноваженим; приходити у збалансований, стійкий стан.
2. Компенсувати один одного, врівноважувати одне одного (про сили, явища, впливи тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Досягати стану рівноваги, ставати врівноваженим; приходити у збалансований, стійкий стан.
2. Компенсувати один одного, врівноважувати одне одного (про сили, явища, впливи тощо).
Відсутні