урівноваження

[uriʋnoʋɑʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «урівноважити»; надання рівноваги, зрівнювання, збалансування.

  2. Стан, коли сили, впливи, ваги або інші фактори зрівняні, збалансовані між собою; рівновага.

  3. У техніці, економіці, хімії тощо — процес або результат усунення дисбалансу, приведення системи до стабільного, збалансованого стану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. урівноваження, р. урівноваження, д. урівноваженню, з. урівноваження, о. урівноваженням, м. урівноваженні, к. урівноваження

Більше записів