1. (географ.) Тип заплавного лісу в долинах великих річок (переважно у Сибіру та на Далекому Сході), що формується на піщаних або мулистих ґрунтах, зазвичай складається з верби, тополі, осокору, чагарників та буйних трав’янистих заростей; заплава, заплавний ліс.
2. (рідко) Густі, важкопрохідні зарості вздовж річок або на заболочених місцях.