Процес наведення чого-небудь у належний порядок, стан, що відповідає певним правилам, нормам або вимогам; врегулювання.
Результат такого процесу; встановлений порядок, угода, домовленість, досягнуті шляхом переговорів або інших процедур.
урегульовування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |