урегульований

1. Такий, що наведено в належний стан, упорядкований, організований за певними правилами або нормами; налагоджений.

2. (Про правові, дипломатичні та інші офіційні відносини) Такий, що встановлено, вирішено шляхом угоди, домовленості або відповідно до законодавства; закріплений правовою нормою.

3. (Про територію, кордон) Такий, статус якого визначено міжнародною угодою або внутрішнім законодавством; демаркований, закріплений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |