Значення
-
Набувати конкретного, матеріального вигляду; втілюватися в реальні, відчутні форми, речі або явища.
-
(У філософському та літературному контексті) Переходити з області ідеї, думки або абстрактного поняття в стан об’єктивної, предметної реальності; матеріалізуватися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я уречевлююся, ти уречевлюєшся, він уречевлюється, ми уречевлюємося, ви уречевлюєтеся, вони уречевлюються