уречевлювання

[urɛt͡ʃɛʋljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Уречевлювання — дія за значенням дієслова “уречевлювати“; перетворення абстрактних понять, ідей або явищ на матеріальні, предметні форми, надавання чомусь фізичного втілення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уречевлювання, р. уречевлювання, д. уречевлюванню, з. уречевлювання, о. уречевлюванням, м. уречевлюванні, к. уречевлювання

Більше записів