Значення
-
Глухий, низький звук, що виникає від коливань повітря в кишечнику під час травлення їжі.
-
Низьке, глухе ричання або гарчання (про звуки, що їх видають великі хижі звірі, наприклад ведмідь).
-
Переносно: приглушений, низький і тривалий звук, що нагадує таке ричання (наприклад, урчання мотора, урчання грому вдалині).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. урчання, р. урчання, д. урчанню, з. урчання, о. урчанням, м. урчанні, к. урчання