урбар

1. (істор.) Земельний кадастр, реєстр феодальних володінь, податей та повинностей селян, що складався в Речі Посполитій та інших країнах Центральної Європи.

2. (істор.) Збірник законів, що регулювали права та обов’язки селян щодо феодала, закріплені в такому реєстрі.

3. (перен., заст.) Книга обліку, реєстр, опис майна або зобов’язань.

Приклади вживання слова

урбар

Відсутні