Значення
-
(істор.) Земельний кадастр, реєстр феодальних володінь, податей та повинностей селян, що складався в Речі Посполитій та інших країнах Центральної Європи.
-
(істор.) Збірник законів, що регулювали права та обов’язки селян щодо феодала, закріплені в такому реєстрі.
-
(перен., заст.) Книга обліку, реєстр, опис майна або зобов’язань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. урбар, р. урбара, д. урбарові, з. урбар, о. урбаром, м. урбарі, к. урбаре