Значення
-
Упир — у слов’янській міфології та народних віруваннях: мертвець, що встає з могили вночі, щоб пити кров живих людей або тварин, завдаючи їм шкоди; вампір, кровосос.
-
Упир — переносно: жорстока, безжалісна людина, яка визискує інших; кровопивця.
-
Упир — заст. зла, лиха людина; злісник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. упир, р. упиря, д. упиреві, з. упиря, о. упирем, м. упиреві, к. упирю