упроваджуватися

1. Поступово впроваджуватися, входити в ужиток, ставати частиною певної системи, практики або життя; закріплюватися.

2. (У пасивному стані) Бути впровадженим, запровадженим; вводитися в дію, набувати чинності (про закони, правила, технології тощо).

Приклади:

Відсутні