упростяж

1. (діал.) Упростяг, у лежачому положенні, розтягнувшись (частіше про спосіб лежання).

2. (перен., рідк.) Без дії, у стані повного бездіяльності або безпорадності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |