1. Набути конкретного, матеріального вираження; втілитися в певній формі, явищі або предметі.
2. (У філософському контексті) Реалізуватися, стати об’єктивною реальністю, відчутним об’єктом, що існує поза та незалежно від свідомості.
упредметнитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |