упредметнений

1. Такий, що набув предметної, матеріальної форми; втілений у конкретний предмет або явище.

2. (У філософії) Що стосується процесу або результату набуття ідеєю, задумом, ставленням чіткої, відчутної форми в предметі або діяльності.

Приклади:

Відсутні