1. Стосунковий до управителя; властивий управителю, призначений для управителя.
2. Стосунковий до управи (органу місцевого управління); властивий управі, що належить управі.
Словник Української Мови
Буква
1. Стосунковий до управителя; властивий управителю, призначений для управителя.
2. Стосунковий до управи (органу місцевого управління); властивий управі, що належить управі.
Відсутні