управителька

1. Жінка, яка здійснює управління, керує чим-небудь (маєтком, господарством, підприємством тощо); керівниця, розпорядниця.

2. Власна назва посади або титулу в історичному, адміністративному або соціальному контексті (наприклад, управителька палацу, управителька маєтку).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |