управник

[uprɑʋnɪk] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Особа, яка здійснює управління, керує чим-небудь; керівник, адміністратор.

  2. Власник або найманий керуючий маєтком, майном, господарством у феодальну та поміщицьку добу.

  3. Спеціаліст з управління нерухомістю, який від імені власника здійснює оперативне керування об’єктом, його експлуатацією та обслуговуванням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. управник, р. управника, д. управникові, з. управника, о. управником, м. управникові, к. управнику

Більше записів