управлінець

1. Особа, яка здійснює управління, керує чим-небудь; керівник, менеджер.

2. У давньоруській та українській історичній термінології — посадова особа, призначена для управління певною територією або господарством (наприклад, князівським); правитель, намісник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |