управлінець

[uprɑʋlinɛt͡sʲ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Особа, яка здійснює управління, керує чим-небудь; керівник, менеджер.

  2. У давньоруській та українській історичній термінології — посадова особа, призначена для управління певною територією або господарством (наприклад, князівським); правитель, намісник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. управлінець, р. управлінця, д. управлінцеві, з. управлінця, о. управлінцем, м. управлінцеві, к. управлінцю

Більше записів