Значення
-
(у народній міфології) злий дух, що, за повір’ями, нападає на дітей, особливо немовлят, викликаючи в них безсоння, плач, судоми або раптову смерть; часто уособлюється як стара жінка з довгими кігтями та волоссям.
-
(переносно, розм.) людина, яка своїми діями або поведінкою викликає страждання, тривогу, душевний біль у когось; мучитель, кат.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уповивач, р. уповивача, д. уповивачеві, з. уповивач, о. уповивачем, м. уповивачеві, к. уповивачу