уповитий БукваУ Уповітий (від “уповати“) — такий, що сповнений упевненості, надії на щось або довіри до когось; той, хто має непорушну віру в позитивний результат. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←уповитисяуповити→