Властивість або стан того, що є уповільненим; низька швидкість руху, розвитку або виконання дій.
У лінгвістиці — якість мовлення, що характеризується зниженим темпом, розтягуванням звуків або паузами.
уповільненість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |