употай

[upotɑj] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Тайно, потаємно, так, щоб ніхто не знав, не помітив; непомітно, непоказно.

  2. (Уживається також як присудкове слово) Становище, коли щось робиться або відбувається таємно, без відома інших.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. употаї, р. употай, д. употаям, з. употай, о. употаями, м. употаях, к. употаї

Більше записів