1. Тайно, потаємно, так, щоб ніхто не знав, не помітив; непомітно, непоказно.
2. (Уживається також як присудкове слово) Становище, коли щось робиться або відбувається таємно, без відома інших.
Словник Української Мови
Буква
1. Тайно, потаємно, так, щоб ніхто не знав, не помітив; непомітно, непоказно.
2. (Уживається також як присудкове слово) Становище, коли щось робиться або відбувається таємно, без відома інших.