упорядження

1. Дія за значенням дієслова упорядкувати; наведення чого-небудь у певний порядок, систему, організацію.

2. Результат такої дії; стан чого-небудь упорядкованого, налагоджена система, організований стан.

3. (У математиці, теорії множин) Встановлення відношення порядку на елементах множини, що задовольняє певним аксіомам.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |