упорядженість

Властивість або стан того, що є упорядкованим, систематизованим, має чітку структуру, організацію або послідовність.

Наявність певного, логічного порядку в розташуванні, побудові або функціонуванні чого-небудь.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |