Значення
-
Жінка, яка упорядковує, систематизує щось; організаторка, розпорядниця.
-
Авторка, яка збирає, систематизує та готує до видання тексти, документи, матеріали інших осіб або різного походження; редакторка-компіляторка, компиляторка.
-
(У бібліотечній справі та архівознавстві) Працівниця, яка займається систематизацією, каталогізацією та розміщенням бібліотечних чи архівних фондів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. упорядниця, р. упорядниці, д. упорядниці, з. упорядницю, о. упорядницею, м. упорядниці, к. упоряднице