Значення
-
Особа, яка систематизує, організовує та приводить у певний порядок матеріали, документи, тексти, колекції тощо для подальшого використання або публікації.
-
Автор-складач видання (збірника, антології, хрестоматії), який відбирає, компонує та готує до друку твори інших осіб, часто доповнюючи їх коментарями, передмовою або апаратом.
-
Той, хто створює, розробляє або впроваджує певну систему, структуру або порядок у різних сферах діяльності (наприклад, упорядник бази даних, упорядник архіву).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. упорядник, р. упорядника, д. упорядникові, з. упорядника, о. упорядником, м. упорядникові, к. упоряднику