упорядковування

1. Дія за значенням дієслова упорядковувати; наведення чогось у певний порядок, систему або стан організованості.

2. (У математиці, інформатиці) Процес розташування елементів множини (наприклад, даних, чисел, записів) у визначеній послідовності (наприклад, за зростанням, спаданням, алфавітом) згідно з обраним критерієм.

3. (У бібліотечній, архівній справі) Систематизація документів, книг, матеріалів з метою їх каталогізації та забезпечення можливості пошуку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |