упорядковування

[uporjɑdkoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

Дія за значенням дієслова упорядковувати; наведення чогось у певний порядок, систему або стан організованості.
(У математиці, інформатиці) Процес розташування елементів множини (наприклад, даних, чисел, записів) у визначеній послідовності (наприклад, за зростанням, спаданням, алфавітом) згідно з обраним критерієм.
(У бібліотечній, архівній справі) Систематизація документів, книг, матеріалів з метою їх каталогізації та забезпечення можливості пошуку.

Граматичні форми:

н. упорядковування, р. упорядковування, д. упорядковуванню, з. упорядковування, о. упорядковуванням, м. упорядковуванні, к. упорядковування