Властивість за значенням прикметника “упорний”; здатність наполегливо, невідступно прагнути до мети, долаючи труднощі та перешкоди.
Якість того, що є міцним, стійким, важким для подолання, знищення чи зміни.
упорність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |