упокоєний

1. Який знаходиться у стані спокою, заспокоєння; той, що упокоївся.

2. У християнській традиції: померлий, який знайшов вічний спокій (часто як епітет або складова звертання у молитвах та надгробних написах).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |