Значення
-
У стані спокою, миру та безтурботності, часто з відтінком благоговіння або сакральності.
-
(У релігійному контексті) У стані вічного спокою душі після смерті, у царстві небесному.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я упокою, ти упокоїш, він упокоїть, ми упокоїмо, ви упокоїте, вони упокоять