1. Дія за значенням дієслова “упокорювати“; процес підкорення, приборкання когось або чогось, приведення до покори, слухняності.
2. (у релігійному контексті) Дія за значенням дієслова “упокорювати“; здобуття внутрішнього смирення, приниження гордості, прийняття своєї долі як волі Божої.
3. (застаріле) Заспокоєння, пом’якшення, усмирення (наприклад, болю, почуттів).