упокорювання

[upokorjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “упокорювати“; процес підкорення, приборкання когось або чогось, приведення до покори, слухняності.

  2. (у релігійному контексті) Дія за значенням дієслова “упокорювати“; здобуття внутрішнього смирення, приниження гордості, прийняття своєї долі як волі Божої.

  3. (застаріле) Заспокоєння, пом’якшення, усмирення (наприклад, болю, почуттів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. упокорювання, р. упокорювання, д. упокорюванню, з. упокорювання, о. упокорюванням, м. упокорюванні, к. упокорювання

Більше записів