1. Підкорятися чиєйсь волі, владі, визнавати чиюсь перевагу; коритися.
2. Ставати спокійнішим, затихнути; вгамовуватися (про явища природи, почуття тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Підкорятися чиєйсь волі, владі, визнавати чиюсь перевагу; коритися.
2. Ставати спокійнішим, затихнути; вгамовуватися (про явища природи, почуття тощо).
Відсутні