1. Дія за значенням дієслова «уподібнювати»; надання комусь, чомусь подібності з кимось, чимось іншим.
2. Мовознавчий термін, що означає фонетичну зміну звука під впливом сусіднього звука, внаслідок чого вони стають більш схожими один на одного (наприклад, дзвінкий приголосний перед глухим може оглухнути).
3. У риториці та літературознавстві — те саме, що порівняння; образний засіб, що встановлює подібність між явищами або предметами.