Значення
-
(діал.) Дійменник, що вживається в значенні “опірка” — залишок, недогризок, наприклад, яблука чи іншого плоду.
-
(діал.) Те саме, що “опірка” — невеликий шматочок чогось, що залишився після гризіння або відкушування; огризок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. упірка, р. упірки, д. упірці, з. упірку, о. упіркою, м. упірці, к. упірко