Значення
-
Властивість бути упакованим; стан, коли щось укладено, запаковано в тару або обгортку для зберігання чи транспортування.
-
(перен., інформ.) Ступінь оптимізації та організації даних, коду або системи, що характеризує їхню компактність, логічну цілісність та ефективність.
-
(перен., розм.) Організованість, зібраність, готовність до дії (про людину або групу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. упакованість, р. упакованості, д. упакованості, з. упакованість, о. упакованістю, м. упакованості, к. упакованосте