упадливість

1. Властивість за значенням прикметника “упадливий“; стан, коли щось (переважно про рослини) похилилося, схилилося до землі, втратило пружність або вертикальне положення.

2. Переносно: стан втоми, виснаженості, фізичної або духовної млявості, апатії; схильність до песимізму та бездіяльності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |